Передостанній: як і чому Київ майже очолив всесвітній антирейтинг

16.03.2021 00:25

Рейтинг розраховувався на основі чотирьох показників: стану системи охорони здоров’я, рівня суспільної безпеки, якості повітря та стабільності (екологічної та ринкової). Все це, як виявилося, є найбільш перфектним у Гельсінкі. В спину цьому місту дихає столиця Іспанії Мадрид, а на третьому місці із «бронзою» опиняється канадський Ванкувер.

Об этом сообщает Информбюро


Завершують рейтинг Йоганнесбург (ПАР, 98-е місце), Київ (99-е місце) і Лагос (Нігерія, 100-е місце). Ще б трохи, і у нас було б красивий номер із цифрою «1» та двома нулями на додачу. Втім, іще не вечір, і Києву є куди рости. Чи то пак, куди «вростати». Такі рейтинги проводять щороку, тож ми ще маємо шанс замкнути сотню у 2022-му.


Як кажуть організатори City Wellbeing Index, їхня мета – виявити міста, які дозволяють громадянам досягти найбільш високого рівня добробуту. І, відповідно, міста, які нічого такого не дозволяють. Київ, на жаль, перебуває серед останніх.


Фото: Макс Требухов


На тему охорони здоров’я, ринкової стабільності, безпеки та екології Києва (чотири лакмуси від City Wellbeing Index!) можна написати по окремій дисертації. Але я спробую хоча б точково розставити деякі акценти в цих темах.


Отже, охорона здоров’я. Ця сфера – всупереч назві – страждає на спільні для всієї України «хвороби». Тобто виокремити суто «київську» частку з цієї проблематики тяжко. Найкраще за все охорону здоров’я характеризує те, у який спосіб в Україні проводиться вакцинація проти коронавірусу – і те, зокрема, коли вона почалася, і те, якими темпами йде.


Але не ковідом єдиним. Недавня смерть 35-річної дружини колишнього профільного міністра Квіташвілі (у столичній приватній клініці, під час ординарної операції) – дуже показовий випадок. Чуже горе не хотілось би використовувати як приклад тотальної «поламки» нашої системи охорони здоров’я, але й оминути увагою цю трагедію не можна. Вона демонструє, що навіть у столиці, навіть під наглядом приватних ескулапів, навіть людині зі статусом та грошима не гарантоване ані здоров’я, ані життя.


Що ж стосується решти киян (без значних фінансових можливостей), то вони й поготів не можуть похвалитися доступністю благ української медицини. Черги у державних поліклініках, де пропозиція безнадійно відстає від попиту, завжди були звичним явищем, але останнім часом ситуація погіршилася в рази. Звісно, що в цьому винний ковід, але не в останню чергу – відсутність муніципальної підтримки для медиків.


Восени 2020-го мер Кличко заявляв під час одного зі своїх брифінгів, що протягом року в столиці звільнилися до 7 тисяч лікарів. Тобто місто не змогло чи не зуміло вмотивувати їх залишитися на робочих місцях, і станом на зараз вони цілком ймовірно, поповнили лави людей своєї професії де-небудь у Польщі.


Тепер щодо ринкової стабільності. Я б переформулював цей чинник дещо інакше і говорив радше про інвестиційну привабливість міста. Мені здається, що укладачі рейтингу City Wellbeing Index мали на увазі саме це – наскільки охоче «заходить» у те чи інше місто іноземний капітал і наскільки комфортно він там почувається.


Скажу відразу, що оцінити реальний обсяг інвестицій, які отримує столиця як територія, досить складно. Адже формально інвестиції реєструються на юридичні адреси центральних офісів компаній (які, природно, розташовані в Києві), після чого кошти фактично спрямовуються на проекти, розташовані в регіонах. Тому я не берусь ані спростувати, ані підтвердити слова мера Кличка, який заявляє, що місто щорічно залучає до 20 млрд інвестицій.


Але в цілому індекс інвестиційної привабливості України у першому півріччі 2020 року склав лише 2,51 бали з п’яти можливих. Нам виставили двійку з плюсом і погіршили оцінку бізнес-клімату до рівня 2015 року. Індекс інвестиційної привабливості нашої держави продовжує перебувати у негативній площині, повідомляє ЄБА (Європейська бізнес-асоціація). І причин тому – безліч. Це і надмірний фіскальний тиск, і зарегульований процес отримання дозвільної документації, і корумпованість судів, які схильні розв’язувати господарські суперечки на користь того, хто запропонує більший хабар.


Враховуючи все це, я маю сумніви з приводу того, що Київ відірвався від тенденцій решти України і представляє собою такий собі автономний супутник, який обертається довкола пов’язаної з ним планети. Так, у столиці – вища заробітна плата, але й доволі високий рівень безробіття.


Київська служба зайнятості повідомляє, що з початку 2021 року її послугами скористалися 33,7 тисячі громадян, з них – 20,2 тисячі жінок, тобто дві третини від всіх зареєстрованих безробітних. Ще третина безробітних припадає на молодь до 35 років. Омріяне життя в столиці обертається для багатьох судомними пошуками роботи. Хоча й в провінції, звичайно, справи не кращі.


А зараз кілька слів про фактор безпеки. Розглядати його можна у двох площинах: безпеки від, власне, кримінального елементу та безпеки знаходження у місті як такої. І якщо перше – це пріоритет поліції, то відповідальність за другий «різновид» безпеки лежить винятково на владі міста.


Під час першої ж ожеледі цього року Україна «уславилася» на весь світ відео, на якому дівчинка падає до сорока разів підряд, намагаючись віднятися вгору обледенілим Андріївським узвозом. Пізніше в районі Дорогожичів на нечищеному хіднику впав чоловік – удар головою об землю виявився для нього фатальним. А в Голосієві на жінку впала з даху суміш льоду та снігу – постраждала, на щастя, відбулася переламами та забоями.


І це лише «сезонні» вияви небезпеки: тротуари, які не посипають, та дахи, які не чистять. На додачу до цього із певною періодичністю в Києві уриваються вкрай зношені троси ліфтів, загоряються (або втрачають колеса) прямо під час свого рейсу маршрутки, а буває й таке, що й вибухають цілі будинки (як це сталося минулоріч на Позняках). Криміногенна ситуація теж не краща: за повідомленням Нацполіції, в Києві щогодини грабують одну квартиру. При цьому на двадцять нерозкритих злочинів припадає лише один розкритий.


Але навіть це дрібниці порівняно із київською екологією. Наша столиця, колись зелена та затишна, раз у раз очолює ТОП міст із найгіршим повітрям у світі. За даними міжнародної системи спостереження за якістю повітря IQAir, Київ все частіше потрапляє до списку найбільш забруднених міст у світі. Перевищення гранично допустимих концентрацій шкідливих речовин у повітрі в столиці періодично фіксує також і Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського.


Кличко розповів про великі екологічні проєкти Києва


Буває, що рівень забрудненості повітря у Києві оцінюється як такий, який загрожує людям з певних груп ризику. А буває, що він зашкалює настільки, що несе загрозу всім без винятку. В інших містах нашої планети за таких показників, як у Києві, рекомендують покидати домівки винятково у респіраторах. А ВООЗ у таких випадках нагадує: влада країни має негайно втрутитися у ситуацію, що склалася, та вжити всіх необхідних заходів.


Не краща ситуація й з водою. Наприкінці лютого міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України оприлюднило результати масштабного скринінгу якості вод Дніпра та його приток. І результати ці – приголомшливі. Бо у Дніпрі виявили близько 21 специфічної сполуки-забрудника, серед яких – важкі метали, фармацевтичні препарати (включно зі слідами медикаментів, якими лікують наслідки коронавірусу) та велика концентрація пестицидів. У пробах з точок, звідки Київський міський водоканал доставляє воду, знайшли навіть ртуть.


Катастрофічна ситуація у місті й з утилізацією відходів. Переповнені сміттєві баки, довкола яких мальовниче розкидане сміття – це лише верхівка айсбергу. В столиці з відходами розправляються тільки двома методами – або спалюють на заводі «Енергія», або вивозять гнити на полігон у Підгірцях.


Сказати, що це кепсько впливає на стан повітря – означає не сказати нічого. Те саме торкається і постійної загазованості наших вулиць – через надмір приватних авто та значний дефіцит великого і безпечного громадського транспорту, роль якого виконують шкідливі з будь-якої точки зору «маршрутки».


Перелік екологічних проблем міста можна продовжувати до нескінченності. Вони помножені на небажання чи невміння влади їх вирішувати. Градоначальникам простіше відкрити якийсь сквер чи парк після реконструкції (на якій традиційно були відмиті кошти), аніж замислитися над тим, як, наприклад, забезпечити Києву програми по зниженню тепло- чи енерговитрат, а, отже, й зекономити гроші.


Тож антирейтинг Києва – це ще й антирейтинг його безпосередніх керівників. Останні можуть й надалі робити вигляд, що нічого страшного в місті не відбувається, бавитися у випуск коміксів про себе самих і навіть мріяти про президентство.


Але повітря та воду не обманиш, падіння ліфтів та бурульок самими гуморесками не зупиниш, злочинність не знизиш і безробіття не скоротиш. Єдине, що можна досягти із міцно заплющеними очима – це насмішити весь світ, чи то пак налякати його 99-м місцем на шкалі загального комфорту.


Ми цього хочемо?


"Батьківщина" запропонувала стратегію виведення Києва з транспортного колапсу


Джерело статті: “https://lb.ua/blog/mykhaylo_pozhyvanov/479865_peredostanniy_yak_i_chomu_kiiv_mayzhe.html”

Lorem ipsum dolor sit amet, consectetur adipiscing elit. Vivamus leo ante, consectetur sit amet vulputate vel, dapibus sit amet lectus. Etiam varius dui eget lorem elementum eget mattis sapien interdum. In hac habitasse platea dictumst. Morbi sed nisi est, vitae convallis nulla. Nunc vestibulum ipsum nec libero sodales dignissim.

Newsletter

SLorem ipsum dolor sit amet, consectetur adipiscing elit. Vivamus leo ante, consectetur sit amet vulputate

Back to Top