Прокурор Тедеєв: Звертаюся до Зеленського та Єрмака: проведіть реформу прокуратури в людському вигляді

25.03.2020 04:39
За порятунок людей Тедеєву вручили нагороду від столичного управління ДСНС
Поклонська – неоднозначна особистість. Вона дещо неврівноважена, дозволяла собі дуже образливі висловлювання, зверхнє ставлення до людей

Казбеку, добрий день. Чудово, що ми сьогодні зустрічаємося. Ви сьогодні герой! Отже, ви приїхали в Україну з Північної Осетії...

Об этом сообщает Руспрес

– Так.

Ви із сім’ї спортсмена, тато ваш – чемпіон. Розкажіть.

– Перший чемпіон Європи серед усіх осетинів, Елкан Тедеєв, майстер спорту міжнародного класу, чотириразовий чемпіон Радянського Союзу з вільної боротьби. У нас спортивна сім’я. Пишаюся батьком дуже сильно. Сам займався спортом, але без особливих успіхів.

І троюрідний брат ваш – Ельбрус Тедеєв...

– ...це легенда прізвища Тедеєвих, легенда світового спорту, Ельбрус Русланович. Триразовий чемпіон світу...

...олімпійський чемпіон...

– ...так, олімпійський чемпіон і триразовий чемпіон світу. Ми всі пишаємося ним, його успіхами.

Чому ви поїхали з Північної Осетії в Україну?

– У 2004 році в нашій республіці сталася сумна подія – захоплення заручників у школі, величезна кількість дітей. Я тоді працював у правоохоронній системі. І просто якийсь час дивився, як відбувається розслідування цієї кримінальної справи...

– ...ідеться про Беслан?

– Так, так. Дивився, чи буде всіх причетних до цього злочину, окрім бандитів, покарано за недбалість, яку вони виявили щодо дітей, щодо батьків, які теж загинули. Але бачачи, що відповіді немає, – її досі немає, хоча минуло стільки років, – я вирішив піти з роботи. А після цього, розуміючи, що на той момент у Росії не було демократії, я зрозумів, що... Її і зараз немає. Тому я вирішив виїхати в Україну. Свого часу, коли батько був радянським спортсменом, ми протягом певного часу жили в Алушті. Спортивна база була і службова квартира. Я маленьким був, але пам’ятаю своїх маленьких друзів. Для себе вирішив, що треба щось змінювати. Бо серце підказувало, що Україна мені ближча, ніж Росія.

Повертаючись до Беслана... Я дуже багато читав і дивився відео про цю страшну трагедію. Скільки дітей загинуло тоді?

– Там загинуло, здається, приблизно 355 (за офіційними даними, загинуло 314 заручників. "ГОРДОН").

Нещодавно Юрій Дудь випустив документальний фільм "Беслан"...

– ...дивився, так...

– ...який перевертає душу. У вас не складається враження, що це була операція російських спецслужб?

– Я як юрист кажу: особливих доказів цього немає. Але те, що це була недбалість, – сто відсотків. Ця спецоперація з визволення дітей могла б закінчитися без такої кількості жертв. Я хочу оперувати фактами, як юрист. Десь я припускаю це, але стверджувати не можу.


Боевики напали на школу в Беслане 1 сентября 2004 года. Фото: ЕРА
Бойовики напали на школу в Беслані 1 вересня 2004 року. Фото: ЕРА


Ви працювали у прокуратурі в Алушті, були прокурором на момент анексії Криму. І ви один із перерахованої жменьки прокурорів, які не зрадили України і поїхали сюди. Скажіть, будь ласка: скільки прокурорів перейшло на бік Росії?

– Я вам можу сказати приблизну цифру. Орієнтовно 2,5 тис. прокурорів Севастополя і Криму перейшло працювати на Росію.

У відсотковому співвідношенні скільки, знаєте?

– Можу сказати, що 52 співробітники прокуратури України залишилися вірними присязі і переїхали на материкову частину.

– Порівняно із 2,5 тис... Чому ви так вчинили?

– Ви знаєте, в актовому залі міста Джанкоя я дав присягу українському народу. Це перше. Друге: я розумію, що якщо ти офіцер, якщо ти дав клятву, якщо ти бачиш, що дійсно Україна тобі близька і дух демократії, дух свободи тут набагато яскравіший, ближчий, то... Для мене навіть не було сумнівів у тому, що я зробив. Вважаю, що це нормальний вчинок нормальної людини, офіцера.

Вас не намагалися схилити на бік Росії, коли ви були у Криму?

– Коли вже вони зайшли туди, то навіть і намагатися не треба було. Хай яку посаду мені пропонували б, я для себе принципово вирішив переїхати відразу на материкову частину України.

– Із Поклонською ви не спілкувалися?

– Спілкувався (усміхається).

У Криму, чи не так?

– Так. Коли вона була природоохоронною прокуроркою, ми спілкувалися. Неоднозначна особистість. Судячи з тієї ситуації, у якій я з нею познайомився, вона дещо неврівноважена. Тому що дозволяла собі дуже образливі висловлювання, зверхнє ставлення до людей. І в мене з нею був маленький конфлікт. Вона, напевно, це пам’ятає. Я це пам’ятаю, це пам’ятають люди, які були свідками. Я їй сказав: "Не бешкетуй". Без мату тощо. Просто сказав: "Не хочу конфліктувати".

А бешкетувала?

– Так, вона висловлювалася у присутності людей, почала робити мені зауваження. Вони приїхали на перевірку в Алушту. Наголошую: вона була природоохоронною прокуроркою Криму на той момент. І щодо роботи якесь питання постало просто на набережній. І дуже зухвало Наталія стала поводитися. А я як чоловік, як осетин не люблю, коли несправедливо звинувачують у чомусь. І я ввічливо попросив її відійти від мене.

На безпечну відстань?

– Так.

(Усміхаються).

Вона професіонал узагалі як прокурор, на вашу думку?

– Вона не дурна. Але набагато більше було в той час прокурорів, які мали кращі лідерські якості, і людські риси, і професійні. Не буду зараз каламутити воду. Скажу, що вона звичайна, середньостатистична працівниця прокуратури.

Витягнув дівчину, трішки застосувавши бійцівські навички. Вона була в паніці. Страшно було. Темно, холодно, закритий простір. Доніс до берега, вона кричала: "Там чоловік, у нього судоми!"

Зовсім недавно, в останній день зими, стався випадок, який, по-перше, зробив вас відомим на всю Україну, а по-друге, розділив ваше життя, напевно, на період до цього випадку й після. Згадаймо, що сталося?

– Приблизно о дев’ятій годині вечора проїжджав вулицею Ентузіастів. І побачив, як чоловік похилого віку з кульком біжить. Звернув увагу, тому що трохи було відчинене вікно і я почув пронизливий крик. Зупинив машину, відчинив вікно повністю, запитав у чоловіка, що сталося. Він мені пояснив, що нібито за хвилину-півтори до цього машина впала в канал. Я, чесно, не рятувальник, не розумію, що там реально може статися. Але от коли він додав, що "там діти в машині", то якийсь, знаєте, стоп минув. Вискочив, скинув куртку. Виявилося, що кричала жінка, Ольга, по-моєму, звати, лікарка. Вона кликала на допомогу, стояла там із чоловіком і з якимись людьми.

А людей уже зібралося багато?

– Коли я підбігав до каналу, то побачив, що людей четверо-п’ятеро точно було. Там було двоє літніх чоловіків і вона. Я це реально пам’ятаю. І збоку хтось біг. Але чекати когось... Чекати взагалі не люблю нікого, тому треба було діяти, треба було допомагати людям.

І ви скинули куртку...

– ...скинув куртку – і стрибнув у воду. Вода була дуже холодною.

Мінус два?

– Вона була навіть холоднішою, там і лід був. Унизу в мене потім ноги були обдерті. Арматура мені добряче пробила стегна. Але це не найстрашніше. Головне – що вдалося допомогти цим людям вибратися.

Там була пара, чоловік і дружина, молоді люди.

– Так. Уже машина наповнилася водою, пристебнуті обоє.

Наповнилася водою?

– До пояса – те, що я бачив. Коли вода починає проникати, двері вже не можеш відчинити, тому що тиск води тримає двері.

Що ви зробили?

– Я намагався руками розбити [скло] у стилі Олександра Усика або Василя Ломаченка, але я борець, а не боксер... Нігтями спробував підлізти під вікно, виламав скло...

Виламали?

– Саме не розбив, а виламав. Тому що почав розхитувати його. Вийшло, дійсно, але не відразу.

Першим витягли кого?

– Вона сама ніби... Я почав витягати жінку. У неї була істерика – шок, крик. Просто в істериці.

Ви її через...

– ...через вікно.

Через лобове скло?

– Ні. Через бокове пасажирське. Трішки застосувавши бійцівські навички. Вона була в паніці. Страшно було реально. Тому що темно, холодно, закритий простір...

Ви її витягли...

– ...і доніс до берега, де вона кричала: "Там чоловік, у нього судоми!" – тощо. Мене судома, відверто кажучи, теж схопила добряче так. Благо, коли повертався, арматурою зачепив стегно – і судома припинилася. Витягнув його. Він такий високий хлопець.

Ви його – через інше скло?

– Ні. Теж через пасажирське. Він відчепився. Я кричав, теж панікував ніби трохи. Тому що вперше в такій ситуації. Сподіваюся, вперше і востаннє.

Ви його витягли – і?

– Поклали на берег. Хтось прибіг речі давати, хтось – зігрівати. Я віддав свою куртку цій дівчинці. Я цих людей не пам’ятаю. Тобто я побачив їх потім, коли мені він телефонував, дякував. Побачив дівчину – жінку його. А в той момент я не бачив облич – нічого не бачив.

Ви обличчя обдерли собі.

– Обличчя обдер, руки, ноги. Але до весілля загоїться, як то кажуть.

І дістали запалення легенів.

– Так. У мене мати лікарка, я порадився з нею відразу, коли приїхав. Не розповідаючи, що сталося, просто сказав, що така ситуація – що буває, коли переохолодження? Вона мені відразу медикаментозні препарати сказала. Тобто вже відразу після цього, за дві-три години, я себе почав потрібними ліками напихати.

Як ви зараз почуваєтеся?

– Зараз почуваюся чудово. Тим паче, у вашій компанії!

Якби знову таке сталося, ви б знову кинулися у воду?

– Не роздумуючи! Була б пожежа, треба було б лізти на дев’ятий поверх... Мені вдалося допомогти двом людям, мені здається, що колись за це буде відплата.

Вони б загинули, адже так?

– Не знаю, не можу зараз стверджувати. Але рятувальники сказали, що такий результат був імовірним. Приїжджали рятувальники, ми спілкувалися з ними, і вони розповідали про це місце, що часто в цьому місці машини з’їжджали.

– Невже?

– Дуже часто. Були і смертельні випадки. Це місце називають "Русанівським атракціоном". Це я вже потім дізнався від місцевих жителів, які мені надали допомогу, зняли з мене светр, він був просто крижаним. Вони мені принесли теплі речі, одягли. Я навіть не пам’ятаю, як на відео я комусь називаю ім’я Казбек, чесно.


На месте происшествия. Фото: Казбек Тедеев / Facebook
На місці події. Фото: Казбек Тедеєв / Facebook


– Уся Україна вважає вас героєм. А ви самі вважаєте себе героєм?

– Ні. Я не вважаю себе героєм категорично. Я вважаю себе просто людиною, чоловіком, який зробив нормальну людську дію – допоміг людям вибратися з холодної води. Ось і все. Ми ж люди – ми маємо робити людські вчинки. Для мене це людський нормальний вчинок. Я прокурор. І я впевнений, що 99% співробітників прокуратури, моїх колег, зробили б те саме. І мені приємно, що скрізь у ЗМІ кажуть, що це прокурор. І я впевнений у своїх колегах: що 99%... Ну, один, може, відсоток тих, які бояться, у яких алергія на воду холодну, не моржі тощо.

Але ви ж теж не морж.

– Не морж, але мене це...

– ...а тепер морж?

– Тепер уже так.

(Усміхаються).

У Генпрокуратурі вас нагородили, висловили подяку?

– Завдяки вашій публікації, після того, як ви відеозвернення зробили... Щиро дякую вам за те, що ви сказали, що "таких людей треба відзначати"... Розширили географію. Мені у Facebook незнайомі люди писали. Усім щиро дякую, спасибі. Незнайомі, знайомі, колишні депутати, нинішні депутати, міністри, прості люди... Була купа повідомлень зі словами подяки за те, що здійснив людський вчинок.

А з Генеральної прокуратури ніхто не написав жодної смски. Ви знаєте, мені це так було неприємно... Тому що коли в нас спіймають когось, не дай Боже, на хабарі, на якійсь корупції, відразу цього прокурора кладуть на підлогу, відразу тисячі фотографій, тисячі публікацій на сайті Генеральної прокуратури – що ось зловили його, такий негідник, корупціонер, хабарник тощо. А тут... Не треба було писати мого імені, не треба було писати про належність до прокуратури Київської області. Мені було б приємно, щоб на сайті Генеральної прокуратури було, що "прокурор допоміг людям вибратися з холодної води". Ось оцінка, мені б хотілося, щоб це було завжди. Люди ж теж заходять на сайт і дивляться, чим займаються працівники прокуратури. А нинішнє керівництво, таке враження, навмисно робить так, щоб у народу був тільки негатив, що ми всі – хабарники, негідники, корупціонери...

Я для себе зрозумів, що тієї миті, коли я мав увійти у воду, напевно, мені треба було – як японські самураї кричать "банзай!" – треба було, мабуть, крикнути "Чумак!" або "Рябошапка!". І потім би на сайті вивісили, що завдяки чарівним словам прокурору вдалося врятувати людей.

Звертаюся до Зеленського та Єрмака: проведіть реформу прокуратури в людському вигляді

Я розмовляв із вашими колегами, з людьми, які вас знають. І запитав: "Як двома-трьома словами охарактеризувати Казбека Тедеєва?" Вони мені сказали: "Чесний і справедливий аж до самих кісток". Скажіть як чесна і справедлива людина: реформу прокуратури в Україні проводять?

– Ні, звісно. Я не знаю, навіщо придумали цю реформу. Дивився передачу, де ви – щиро вам дякую! – вказали мене як імовірного генерального прокурора. Сердечно дякую за теплі слова!

Я сказав, що таких і треба призначати.

– Так... Я офіційно вам заявляю самовідвід. У нас дуже багато грамотних, професійних прокурорів, хлопців, дівчат, які дійсно могли б очолити прокуратуру. Я не претендую на таку високу посаду. А щодо реформи... Для мене це цілковитий жах. У мене запитання. У 2015 році, коли була така сама реформа, був той самий Касько, ці співробітники вже працювали у прокуратурі. Тоді ви їх не помітили, чи що? Не розумію, навіщо це роблять. Обурливіші факти я вам зараз наведу... Цю реформу проводять за три етапи тестування. Щоб ви розуміли, коли прокурори заходять на перший етап, знання законодавства, вони протягом 100 хвилин мають сидіти... Нам не дозволяють випити ковточка води і сходити до туалету.

Чому?

– Тому що бояться, що спишуть. Це питання більше до них, напевно, до "реформаторів", які це роблять. Тобто об прокурорів, які все своє життя віддавали захисту прав і свобод людей, витирають зараз ноги. Вода потрібна, тому що людина нервується під час тестів. Випити води – це правильно. Під час тестування дівчинка з Києва – прізвища не називатиму – шість місяців вагітності. І їй у туалет заборонили вийти. Вона натискала тести, щоб швидше скінчилося це все. Хіба це не знущання з нас? Що має статися, щоб люди зрозуміли, що це знущання?

Віктор Васильович Чумак, звісно, хоче щось змінити, але в мене прохання: ви не вважаєте нас своїми колегами, але хоч як до людей треба до нас ставитися. Ось у чому питання. Того дня, коли він розповідав у передачі лунко, що проводять дуже гарну реформу, усе добре, людей до 12 години, як худобу, тримали перед входом, тому що сервери зламалися. Люди приїхали з усіх кінців України, щоб скласти іспити. А в них зламалися сервери. З огляду на те, що вже гуляє коронавірус, уже було рекомендовано, щоб так не збиралися. Стояли перед входом, у коридорах. Якщо хтось не поміщався, виходив на вулицю. А того дня був дощ. Ставлення, як до худоби, не знаю, навіщо це роблять. Хтось купив квитки, щоб назад їхати... Когось нинішні керівники або їхні заступники розмістили в готелі, гуртожитку? Поставили хоча б кулер із водою. Не треба бути великим керівником – треба бути людиною. Дістав готівкові гроші, дав доручення. Якщо не розраховано – зробіть фуршетик, купіть канапки людям. Розуміємо ж, що Чумак не вічний, він колись піде. Про нього ж має залишитися в його колег гарне враження? Я не розумію, ці люди реально вбивають рейтинг молодому президенту Зеленському. Я знаю, що переважно прокурори були за зміни, за те, що молода кров, симпатичний, із гумором... І тут ставлення таке: прийшов Зеленський – і нами, прокурорами, витирають ноги. Знаєте, я б, напевно, був би не я, якби я цього зараз не сказав, маючи нагоду.

А ви вірите взагалі, що реформа прокуратури в Україні відбудеться?

– Я думаю, що в такому вигляді, у якому вона зараз є, її мають зупинити. Бо це жах. Прибирають людей із Генеральної прокуратури, прибирають людей із регіональних прокуратур, зараз проводитимуть реформи в місцевих прокуратурах. Люди, які ходили в суди, які підтримують державне обвинувачення, – їх прибирають. І злочинці виходять на свободу. У нас з’являється фактично розгул злочинності. Чумак хизується, що ми провели добір у Генеральну прокуратуру. Та цих людей треба вчити! Щоб у Генеральну прокуратуру потрапити, раніше треба було протягом п’яти – десяти років відпрацювати в нижчих прокуратурах.

А зараз?

– А зараз ти маєш бути просто гарним, симпатично вдягненим і мати стаж юриста, адвоката тощо.

По суті, без досвіду, без знань...

– Без прокурорського досвіду, так. Я просто розумію, що це випадкові люди... Чому я повертаюся до теми тієї дівчинки? Вона ж могла вийти, у принципі, але вона розуміє, що вона втратить роботу, втратить засоби до існування. А Чумак нічого не втратить.

А корупція є зараз у прокуратурі? Ось ми живемо по-новому – є корупція?

– Відверто? Думаю, що є. Але я не можу відповідати за всю кількість прокурорів, які є в Україні. Кожна людина має відповідати за себе. Але я думаю, що не без цього, говорити, що ми чесний народ, такі всі справедливі і праведні... Для цього створено спеціальні служби, які мають виявляти корупціонерів.


Фото: radiosvoboda.org
Фото: radiosvoboda.org


Казбеку, мені не хочеться вас підставити. Ви просто зараз кажете речі про керівництво Генеральної прокуратури, після яких вас можуть просто звільнити. Ви не боїтеся цього?

– Та я, у принципі, мало чого боюся. Має ж бути людина, яка відверто, не чекаючи того, що, там, приберуть Чумака... Услід каміння всі можуть кидати. Зверніть увагу: я ніколи не скажу про Рябошапку погано, тому що його вже немає, це колишній генеральний прокурор. Ніколи не скажу про Луценка погано. Тому що якщо це ворог, якщо ти не поважаєш цієї людини як професіонала, то...

– ...говори в обличчя, поки вони є чинними?

– Звісно. Тому я й кажу. Який професіонал, наприклад, Чумак, ми чудово бачили тієї миті, коли він вручав повідомлення про скоєння злочину Олені Лукаш. Ви, напевно, бачили це відео?

Звісно.

– Мені реально хотілося, щоб з’явилися інопланетяни – і просто його вкрали з кабінету, щоб про цю ганьбу забули.

Я не просто це бачив – я сказав Чумаку особисто, що це був жахливий момент. Тому що якщо ти прокурор і хочеш щось сказати Лукаш, то не дай їй перехопити ініціативу, продемонструй силу держави. А вона його зробила просто.

– Просто тому, що вона – заслужена юристка України, вона знає, як робити. А людина приходить... Я думав, що ті, хто приготував цей проєкт повідомлення про підозру, – ці люди мали йому пояснити, як це все, алгоритм дій.

Так. Я теж шкодую, що я це бачив, якщо відверто. Це підірвало мою віру в державу дуже сильно тієї миті.

– То зараз це все триває ще з більшими масштабами. І професіоналів прибирають.

Казбеку, отже, ви розумієте, що після цього інтерв’ю вас можуть звільнити з органів прокуратури?

– Я це чітко розумію.

І все-таки кажете?

– Ну хтось же має сказати це в обличчя. Я сподіваюся, що ця передача вийде не за кілька років після того, як Чумак піде або підуть інші заступники (в.о. генпрокурора Віктор Чумак подав у відставку 17 березня, у день призначення Ірини Венедіктової главою Офісу генпрокурора. "ГОРДОН").

– 15 березня о 19.00 за Києвом ця програма вже буде в YouTube.

– Ну, сподіваюся, що тоді хоча б не відразу звільнять... Ні про що не шкодую. Вам щиро дякую за те, що дали такий розголос моїй скромній персоні. Мені прикро за те, що нас, прокурорів, зараз поставили в такі умови, межі. Ставлення не дуже людське. Тому я зараз, маючи нагоду, звертаюся до президента країни, і до глави Офісу [президента] Андрія Борисовича [Єрмака]: проведіть, будь ласка, реформу в тому людському вигляді, у якому вона має бути. Це не те, до чого ми йдемо, це лише розлютить людей.

Казбеку, я вам хочу сердечно подякувати. За те, що ви виявилися людиною, за те, що ви не зрадили України. За те, що ви опинилися в потрібний момент у потрібному місці й поводилися як справжній чоловік. Це ті приклади, які потрібні суспільству. Не балаканина, не "патякологія", не "ля-ля-ля", а конкретно людина прийшла на допомогу і врятувала два людські життя. Дякую вашим батькам. Дай Боже вам усього найкращого.

– Дякую, Дмитре Іллічу.

– Із задоволенням потисну вашу руку.

ВІДЕО
Відео: Дмитрий Гордон / YouTube

Записав Микола ПІДДУБНИЙ


Джерело статті: “http://gordonua.com/ukr/publications/-prokuror-tedejev-1491593.html”

Lorem ipsum dolor sit amet, consectetur adipiscing elit. Vivamus leo ante, consectetur sit amet vulputate vel, dapibus sit amet lectus. Etiam varius dui eget lorem elementum eget mattis sapien interdum. In hac habitasse platea dictumst. Morbi sed nisi est, vitae convallis nulla. Nunc vestibulum ipsum nec libero sodales dignissim.

Newsletter

SLorem ipsum dolor sit amet, consectetur adipiscing elit. Vivamus leo ante, consectetur sit amet vulputate

Back to Top